Tag Archives: дітям про святих

На друк: календар до Апостольського посту! // Календарь Петрова поста!

Ну от і починається Петрів піст, він же Петрівка, він же Апостольський піст! І я, не знайшовши відповідного календаря у мережі, зробила простенький сама, і радісно ним ділюся.

календар
Календар українською мовою можна завантажити ТУТ!
***А на русском языке календарь можно скачать ЗДЕСЬ!***

***Календарь на русском языке согласно Новому стилю можно скачать ЗДЕСЬ ;)
***The Apostles’ Fast Calendar in English (according to the New Calendar) can be downloaded HERE!
***The Apostles’ Fast Calendar in English (according to the Old Calendar) can be downloaded HERE!

Як ви, напевно, помітили, я дуже люблю постові календарі :) А все тому, що вони чудово допомагають унаочнити дорогу до свята і зосередитися на важливому. Ми не їмо зараз м’яса – а чому, власне, не їмо? Зафарбували рибку і згадали. А потім подумали: чи почитала мама Біблію сьогодні? Якщо ні, то побігли нагадувати)) Ми, до речі, збираємося прочитати за цей піст книгу Діянь, там якраз двадцять вісім розділів – по розділу за день. Читання можна супроводжувати відповідними розмальовками, малюнками, аплікаціями – я хочу спробувати це для Ясни, якій ще складно сприймати текст без візуальної опори. У вільному доступі є багато розмальовок та ідей для творчих занять за книгою Діянь; ті, що сподобалися мені найбільше, я поскладала до своєї пінтерест-папки “Апостольський піст”.

І двійко статей для натхнення:
“Церковний піст – це час зупинитися… для того, щоб іти” – роздуми о.Дениса Костомарова
“Знак риби” – пояснення символу риби у християнстві.

Радісного і плідного вам посту!

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Улюблені святі: преподобний Серафим

Преподобний Серафим Саровський – один із найулюбленіших святих для мене. Більше того, це – перший святий, з яким я познайомилась особисто, хай як дивно це звучить. Тоді мені було двадцять, і я вела геть не християнське життя… Хоча, звісно, вже чула про Істину. Але чути, знати і жити цим знанням – це зовсім різні речі. Цілком випадково я потрапила того літа до Курська – на весілля подруги. І ось там, у рідному місті преподобного Серафима, дізналася про нього. Про дзвіницю, з якої він упав малим хлопчиком, про те, що молився тисячу днів і ночей на камені, про те, що кожного називав “Радість моя”, а вітався завжди – “Христос воскрес!” Словом, якісь такі дрібні та прості речі, які знають майже всі. У житті кожного святого є щось таке просте і яскраве, що його характеризує, про що ми згадуємо, кажучи: “Це той, що…” Але тут справа була не в тім, що я про щось дізналася. В якийсь чудесний спосіб Бог дав мені відчути близькість святого і його любов. Мені здалося, що це на мене він дивиться такими лагідними очима, що це мені він каже “Радість моя, здобудь дух мирний…” Бог знав, що саме цього потребувало моє змучене серце. І хоча слова про любов Божу в Євангелії були давно прочитані, я – підозрюю, що з суто психологічних причин – не могла її відчути. А тут мені це було просто подаровано. Як завжди Він дарує – просто так.
І коли, через довгі місяці темряви, пошуків і депресії, я нарешті прийшла до Церкви, то побачила, прямо проти того місця, де стояла, ікону преподобного Серафима. Дивний Бог у святих Своїх, і незбагненна милість Його до нас!
Ікона

А тепер, коли я маю щастя бути частиною Церкви й навчати своїх дітей – я розповідаю їм ті самі прості речі. Про хлопчика Прохора, якому так цікаво було залізти високо на дзвіницю. Про те, як Богородиця з’явилася йому і він одужав. Про те, як ходив до Києва, і у Китаївській пустині отримав благословення від київського подвижника Досифея. Про те, як став монахом, і як згодом пішов до лісу – мовчати й молитися.
у лісі
Ще, звісно, про те, як він годував ведмедя і дружив із ним. Улюблений дитячий сюжет!
преподобний і ведмідь
Про те, що він вітався словами “Христос воскрес!” – бо ж насправді радість воскресіння Христового має бути з нами кожного дня. Про його настанову: “Душу потрібно годувати Словом Божим”. Про те, як він помер, стоячи на молитві перед іконою, і про те, що святі, помираючи, стають тільки ближчими до нас.
Народна ікона

Дуже люблю, коли свято проникає у побут – і дітям, звісно, теж цікава така наочність. Матушка Емілі на своїй сторінці подає ідею – поставити поруч з іконою св. Серафима іграшкового ведмедика. Я так і зробила, і ефект був приголомшливим! Яся одразу ж поцікавилась: “А чого тут ібедик?!” – і це стало чудовою нагодою про все розповісти :)
IMG_3229

А ще, на додачу до розповіді, ми дивилися короткий мультфільм про святого.

Ну от і все. Гарного вам дня і серпневого вже світла!