Простий рецепт Василопіти та зі Святом!

А що другий празник…Святого Василя!

З народженням Василька день пам’яті свт. Василія Великого став для нас і родинним святом. Чесно кажучи, я уважно прочитала його житіє лише коли була при надії — й була вражена широтою цієї особистості! Здається, неможливо бути водночас таким освіченим, таким діяльним, так палати любов’ю до Бога і так допомагати людям — і все це за дуже недовге життя (святитель прожив усього 49 років)! Саме його вважають засновником перших доброчинних організацій! Зазирнувши до січневого тому Синаксаря, можемо прочитати про те, що святитель “збудував поблизу Кесарії величезну благодійну установу, “місто милосердя”, назване згодом Василіадою. Там довкола храму групувалися лікарня, богадільня, лепрозорій, готель, школа, майстерні тощо. Святитель намагався якомога частіше відвідувати це місце, сам доглядав за важкохворими, обіймав та втішав прокажених. …До Василіади, що була за кілька кілометрів від Кесарії, йшло так багато людей, що незабаром вона перетворилася на центр міста”.

Серед православних християн Греції розповсюджений звичай випікати до дня пам’яті свт. Василія особливий хліб, що називається Василопіта (тобто “Василів хліб”), і ховати у тісто монетку — на згадку про милосердя святителя та пов’язану з ним чудесну історію:

Одного разу, в особливо голодний рік, імператор наказав жителям Кесарії заплатити величезний податок, якого вони не могли собі дозволити. Люди мусили віддавати не лише гроші, а й ті родинні коштовності, які мали й берегли. Коли святитель Василій дізнався про це, то звернувся до імператора, щоб переконати його повернути людям їхні гроші та коштовності. Милістю Божою імператор покаявся у своєму вчинку та звелів повернути жителям Кесарії їхнє майно. Але як дізнатися, кому що повертати?!.. Святитель ревно молився про це, а тоді попросив міських пекарів запекти монети й коштовності до буханок хліба. І коли хліб роздали кесарійським родинам — то, в чудесний спосіб, кожна отримала назад власні коштовності!

І от у пам’ять про це греки печуть солодкий хліб, запікають у нього монетку (як варіант — родзинки ;) ) та їдять святковим днем. В нашій родині також печуть його другий рік поспіль. Якщо хочете спробувати — приєднуйтесь!;)
IMG_6437

Вам знадобиться:
1 ст. масла
1 ст. цукру
6 яєць
4 ст. борошна
2 ч. л. розпушувача
цедра 2х апельсинів (натерта)
сік 3х апельсинів (близько 210 мл.)

Збийте масло, щоб воно стало м’яким та пухким. Поступово додавайте цукор. Додайте по одному яйця, а тоді — апельсинову цедру. Тоді додавайте борошно, розпушувач та соду, чергуючи з апельсиновим соком.
Вилийте тісто у змащену маслом і притрушену борошном форму, додайте загорнуту у фольгу монетку й розгладьте поверхню якомога краще. Випікайте при температурі 180 С протягом 40 хвилин, а тоді — ще 20 хвилин при температурі 160 С. Дайте вихолонути й дістаньте з форми. Якщо бажаєте, хліб можна прикрасити цукровою пудрою.
IMG_6446

За традицією, васілопіту печуть удома та при храмі, урочисто розрізають на шматки під спів kalanta — новорічних пісень (щедрівок?!), а той, кому дістанеться монетка, вважається благословенним. Солодкий смак хліба символізує солодкість вічного життя й вічну радість у Божому царстві — а ми щиро бажаємо й вам долучитися до цієї радості!

Зберегти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *