Однією рукою: мої підсумки року та підготовка до Різдва (+улюблені колядки!)

…Просто більшість речей я тепер роблю однією рукою – бо друга, як правило, зайнята одним прекрасним і пухким п’ятикілограмовим вантажем. Мої ночі поки ще довгі та безсонні, тому дні минають у тумані та ненавмисній клаптиковості – коли про розпочату справу можеш згадати лише через добу, думки вперто не конвертуються у слова, а слова не складаються у речення. Але я все ж таки хочу якось зафіксувати кінець цього року і той дорогоцінний досвід, який він приніс.
…Взагалі, якби мене спитали про цьогорічні досягнення, я відповіла би цим знімком:
%d1%84%d0%b0%d0%b9%d0%bb-30-12-16-22-06-11
Про Василя ви вже знаєте, а поруч із ним – другий том “Житій святих”, у перекладі якого мені пощастило брати участь. Я неймовірно вдячна за те, що стала частиною такого проекту; для мене це було складною і натхненною роботою, здатною відволікти навіть від лютого цьогорічного токсикозу :) Втім, і Василь, і “Житія…” – це, скоріше, дарунки, ніж досягнення. І краще, ніж будь-коли, я усвідомлюю, що насправді мого тут немає нічого.
…Цього року я дуже багато думала, плавала десь на глибині, лише зрідка виринаючи на поверхню з результатами цих обдумувань. Я наново і геть по-іншому побачила своє місце у сім’ї та у світі загалом, зрозумівши, що багато з моїх попередніх уявлень були просто порожнім плодом фантазії. Збагнула, що час нарешті відмовитися від попередніх мрій, бажань, уявлень, відпустити їх та відкритися до нового. І хай це нове майже не нагадує те, що вимріювалося раніше – але це є моє реальне життя, мій особистий величезний подарунок, який пора вже почати розпаковувати.
…Ще я дуже багато вчилася. Бог відкривав мені нових і старих знайомих, і ближніх, і дальніх, у поведінці та словах яких буквально втілювалися відповіді на мої питання: тільки дивись і вчись. І я старалася :)
…Серед іншого, я змогла сформулювати, для чого я веду блог. “Що, – власне кажучи, – хоче сказати автор”;) Автор просто хоче стверджувати важливість простого життя. Звичайного життя звичайної родини, нічим не видатної, однієї з багатьох. Як влучно сказав мій чоловік, “пишеш про те, як жити, якщо ти не N.N.”. Хочу свідчити про милість Божу до нас, і тут знову-таки немає нічого особливого, бо любов Божа до кожного однакова – однаково безмежно велика. Хочу писати про наші будні та дрібні досягнення, щоб ви усміхались і казали собі: “о, і в мене таке!” Або зовсім не таке, але теж прекрасне і важливе. Бо немає у створеному світі нічого важливішого, прекраснішого, дорогоціннішого за людину та її любов.
…Я не будую ніяких планів на наступний рік. Хоча, звісно, є бажання, щоб усі рідні були живі та здорові, а сама я могла більше любити, повніше жити, частіше дякувати та усміхатися. Ще хотілось би приносити якусь користь зовнішньому світові та більше писати тут…але ще не уявляю, яким чином можна поєднати мою любов писати і бажання бути корисною? Якщо у вас є якісь ідеї щодо моєї користі для вас – дайте знати!;)
***
А підготовка до Різдва у нас цього року дуже скромна – із тих самих технічних причин. Через те, що мого ресурсу зараз вистачає лише на найбільш побутово-необхідне, я не спромоглася зробити ні Різдвяний календар, ні біблійну ялинку (хоча я все-таки ще хочу встигнути надрукувати її та скласти разом із Сашком!). Ми зовсім не майструємо і зробили лише найпростіші листівки для рідних, отакі:
%d1%84%d0%b0%d0%b9%d0%bb-30-12-16-22-11-05
Фактично, ми лише розмовляємо про свято, читаємо різдвяні книжки, слухаємо і наспівуємо колядки. Також стараємося робити маленькі добрі справи – готувати серце до пришестя Спасителя; тут нам допомагають саморобні “ясла” – кошик, до якого за кожну добру справу ми кладемо жмуток “соломи” (чесно кажучи, не за кожну справу, а за декілька гуртом – коли руки дійдуть). І цього, звісно, зовсім мало; і, можливо, не варто про це писати – але мені хочеться якось підтримати тих мам, які так само, як і я, не можуть зробити багато, попри все бажання. Бо у цей передрізвяний час навколо так багато чудових ідей для занять, ігор, прикрас та подарунків, що здається, ніби всі, крім тебе, роблять усе це прекрасне, а ти погана мама і просто мало стараєшся… Так от, ви не самі, я з вами!:) Обіймаю вас віртуально і бажаю успіхів у найголовнішому – прикрасити до свята не оселю, а власне серце. З Божою допомогою. Тоді все буде добре.
А ось наші улюблені колядки! Здебільшого це стара добра класика, наша й не наша:). А які ваші улюблені, поділіться?

Зберегти

8 thoughts on “Однією рукою: мої підсумки року та підготовка до Різдва (+улюблені колядки!)

  1. Наталя

    Любо, мені точно потрібні ваші записи. Вони мене наближають до Бога і до дозволу, що я теж можу не встигати і т.п. Хоча у мене ще й немає дітей.

    Reply
    1. Люба Post author

      Дякую, Наталю! Дуже радісно це чути :) Щастя вам у новому році!

      Reply
  2. Тетяна

    Дякую! Поможи Вам, Боже, в усiх Ваших справах! З Рiздвом та Новим роком!

    Reply
  3. Намарие

    Ты переводила Жития святых?? На украинский?? Вот это класс, вот это работа! А мне вот налоговые законы только доставалось переводить… ))) А хотелось бы что-то литературная, вот уж есть где душе развернуться.

    Reply
    1. Люба Post author

      Да, Катя, представляешь? Самой не верится, что мне так повезло :) Там, конечно, не я одна была, а коллектив переводчиков, но все равно – это такая честь и так интересно! Желаю и тебе поработать над чем-то столь же вдохновляющим!

      Reply

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *