Мій план на рік: праця!

Коли всі друзі підбивали підсумки року минулого і складали плани на рік, що розпочався, я чи то хворіла, чи то гальмувала…:) А якщо серйозно, то, міцно задумавшись над цим, зрозуміла, що підсумків року озвучити не можу. Було так багато всього, і буденні події були так щільно наповнені різними осмисленнями та осяяннями, що пригадати щось конкретне важко. А озвучувати щось аж настільки особисте як результати осяянь – напевно, не варто, бо воно має смисл тільки для мене, на тому конкретному етапі, який я проживаю зараз.

Що ж до планів на цей, свіженький, рік, то мені дуже сподобалась ідея, вичитана в англомовному інтернеті: обрати слово року. Певний концепт, про який було б добре згадувати щодня та звіряти з ним свій внутрішній курс. Минулого року це було слово “довіра”, і, Божою милістю, мені дійсно вдалося просунутися в цьому напрямку. А на наступний рік я обрала те, чого дуже потребую зараз – “праця”. Так, дуже дивно, але тільки нещодавно я збагнула, що саме відсутність звички до наполегливої, радісної, щоденної праці істотно псує мені життя. І у веденні господарства, і у стосунках з дітьми, і у робочих проектах мені страшенно заважає лінь. І це провалля між моїми прекрасними мріями та, м’яко кажучи, незадовільними реаліями вирите саме моєю лінню та небажанням працювати. І тут мені так закортіло те провалля чимось закидати, утрамбувати, наносити зверху чорнозему – та й посадити прегарні квіточки! Словом, на тридцять першому році життя взялась я, нарешті, до роботи над виробленням звички працювати :)
Файл 22.01.16 18 12 44
А от у дитинстві все було інакше. Добре пам’ятаю, як я любила виконувати бабусині доручення по господарству, як раділа, коли щось добре виходило. І маленький віничок пам’ятаю (ним я замітала нашу величезну – як на мої тодішні уявлення – кімнату), і тонкі лляні рушники, якими витирала посуд, і дрібне прання, яке вимагало часу та зусиль, але ж якими свіжими та ароматними були чисті речі! А якщо сама робота була неприємною, то її виконання приносило іншу радість – перемоги над своїм небажанням. І дуже хочеться повернути ці радості у теперішнє життя. Щоб не марнувати такий дорогоцінний час, а використовувати кожну можливість зробити щось хороше – і робити це добре. Можливо, час від часу звітуватиму тут про те, як просуваються справи – раптом для когось це також актуально?

А поки що поділюся оцим коротким відео про небезпеку багатозадачності – чесно кажучи, мене воно трохи шокувало. Бо я, навпаки, звикла аж якось пишатися тим, як багато всього можу робити паралельно, а втрату продуктивності та “туман у голові” впродовж останніх років списувала на проблеми зі здоров’ям. Виявляється, все пов’язано :) Раджу не пошкодувати дев’яти хвилин і послухати тут!
А як у вас зі звичкою до праці? І яке слово обрали б ви на цей рік, якщо вам близька така ідея? Поділіться :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *