Клаптики грудня (і січня – зовсім трохи:) )

Наш листопад промайнув у мареві величезного різдвяного проекту для товариства ім.Скабаллановича, тож я не спромоглася навіть на “клаптики”. А от грудень був спокійнішим, але дуже незвичайним, бо – багатим на подарунки. І на речі, про які давно й безнадійно мріялося, і на нові усвідомлення, висновки, виходи на нові етапи. Такі суто внутрішні речі, які раптом призводили до глобальних перемін зовнішніх. Так, ніби Автор задався метою до кінця календарного року вивести всі сюжетні лінії на новий виток розвитку. Завершити незавершене, здійснити омріяне і, нарешті, змусити протагоніста трохи подорослішати:)
Фото 06.12.15 16 31 15
Кінець року – як кінець дня, як вечір життя. Точка спокою і вдячності; те, що я в ній опинилася тепер – грандіозний подарунок цього грудня, і цього року загалом. Дуже хочеться лишитися тут якнайдовше.

Із закінченням проекту знову почалися будні. Як же я люблю їх – тихі, золоті, без дедлайнів і панічного безсоння. Коли можно просто займатися хатніми справами, читати щось цікаве, спостерігати за дітьми, зустрічатися з друзями. Вкотре я відчула, що мені дуже пощастило мати таку можливість; імовірно, так буде не завжди – і треба насолоджуватися нею вповні.
Фото 09.12.15 14 49 57
Отаке буденне пообіддя:) Сашко приземлився на підвіконні відпочити, Яся сіла книжку почитати. А з рюкзачком – бо вона носила його цілими днями, знімаючи лише на ніч.
Фото 05.12.15 14 41 59
Різдвяний календар: завдання приходять на фірмових квадратних листочках:) І що мене неймовірно радує – Сашко вже читає їх сам! На питання, коли Сашко навчився читати, я називатиму саме цей грудень. Вчилися близько двох місяців по кубиках Зайцева та (трохи) в різних іграх. Але волелюбний мій первісток важко переносив обов’язковість занять, тож більше ми не вчимося. Так, то прочитаємо щось, то записку комусь напишемо…)))
Фото 15.12.15 15 08 15
Одне із завдань: клеїти (з дерев’яних паличок) та розфарбовувати сніжинки. Сіли розфарбовувати, поки Яся спала вдень. Аж тут…
Фото 15.12.15 15 18 10
…вона прокинулася і теж стала їх фарбувати! Дуже акуратно, між іншим. Я вже не раз ловлю себе на тому, що недооцінюю Ясин розвиток та здібності:)
Фото 20.12.15 18 04 47
Ще вона полюбила останнім часом художньо розкладати якісь предмети. Вона бере дрібні іграшки або, як тут, фломастери – і дбайливо розкладає, утворюючи якісь продумані композиції. Я вже майже почала мріяти про те, яким дизайнером чи художником вона стане:) Ох, ці мамині мрії! А якщо серйозно, то це ще один зразок того, наскільки різними можуть бути діти в одній родині: Сашко ніколи таких схильностей не виявляв, так само як і досі не виявляє бажання гарно скласти речі, прибрати за собою. Дуже типово для нього – побачивши щось нове, кинути (!) попереднє просто на підлогу та побігти деінде. Працюємо над цим щодня:) А у Ясі от – зовсім протилежне. Перевдягнувшись уранці, вона часто і свою піжамку складає на місце, і Сашкову:)

Із небуденного – відсвяткували мій день народження. Це був абсолютно казковий день, сповнений таких сюрпризів і таких подарунків, що я просто літала від радості. Хочеться ще раз сказати велике-величезне “ДЯКУЮ!” чоловікові, сестричці та друзям; я не знаю, як вам віддячити, але впевнена, що Бог віддасть вам сторицею!
IMG_1617
Спекли й поїли простенький пісний тортик. А отець роздобув десь усі 30 свічок!

Під кінець місяця діти захворіли якимсь особливо страшним грипом, тож було зовсім не до фотографій. Новий рік зустрічали без прикрас і смачних страв, натомість із антибіотиками… Оклигали вже ближче до Різдва; наготували купу смаколиків – і після ранкової служби поїхали святкувати до батьків! Було, як завжди, дуже просто, ностальгійно та душевно:)
IMG_2038
Була ще прогулянка по снігопаду зі старими санчатами, великий “кар’єр”, катання з гірки – і все це разом, учотирьох, нашою крихітною сім’єю. Ми нечасто відпочиваємо разом; і аж не вірилося, що все це відбувається насправді. І завжди хочеться заховати такі спогади у найкоштовнішу скриню, щоб перебирати їх у непрості часи.

Радості, любові, миру вам у новому році! І нехай світло Різдвяного дива цілий рік буде з вами!
IMG_1681

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *