Сашкові п’ять років!

Кожного липня в нашій родині є святковий тиждень, на який припадає Сашковий день народження і наша річниця шлюбу. І от зараз він триває :), і настрій у мене виключно урочисто-святковий. Тож наперед прошу пробачити імовірну надмірну солодкість цих записів :) Свята – вони такі. Солодкі. Недаремно ж я пекла, на Сашкове замовлення, шоколадний торт (знову за цим рецептом, але з іншим, більш літнім, кремом :) ).
Отже, Сашкові виповнилося п’ять років. П’ять!! (Я не знаю, скільки знаків окликів тут має бути, щоб висловити моє здивування, тому обмежуся двома). Здається, ніби от тільки щойно він був нашою лялечкою, з усіма труднощами та радощами немовляцтва – і от це уже цілком незалежна особистість, яка бере активну участь в усіх обговореннях нашого родинного життя, дуже ясно і аргументовано висловлюючи свою думку:) Це вже такий відповідальний старший брат, який турбується про менших і слабших, і завжди повідомить, хто що робить не так;) І водночас це бешкетник, який галасує, ганяє на велосипеді, лазить по спортивних знаряддях і готовий гратися з друзями без кінця – словом, робить все те, що й належить малому хлопчику, чим дуже мене тішить, бо я не хотіла б для нього передчасного дорослішання…
IMG_0455
Якщо раніше він цілими днями розмовляв із нами, то в останні кілька місяців перейшов до монологів – озвучує свої ігри пошепки, і буває так цікаво дослухатися :) Улюблені заняття наразі – конструювати з лего, слухаючи аудіокниги (хіти – оповідання про Петсона і Фіндуса, пізнавальні аудіоенциклопедії та, звісно, Вуж Онисько). Улюблену їжу визначити важко, бо Сашко їсть майже все, і багато :) Улюблена музика – не сумна, тобто мажорна, а мінорну вимагає одразу ж вимкнути, бо на сині очі нагортаються сльози… Улюблені друзі – Арсеній та Єгор.
Якраз Арсеній (разом зі своєю мамою, сестричкою та братом) приходив на Сашковий день народження. Ми планували гуляти у Феофанії, але злякалися сильної спеки і просто лишилися у нас вдома, із закритими шторами та вентилятором. Діти захоплено гралися у своєму дитячому світі дитячої кімнати, а дорослі їм не заважали ;) Центром уваги став дерев’яний замок, який Сашко отримав у подарунок від моєї сестри! Він надзвичайно якісний і красивий, і сподіваюся, що Сашко ще передасть його власним дітям – як сімейну дорогоцінність :)
(Тут мали бути фотографії, але чомусь зараз сайт не дозволяє їх завантажувати)
Трохи Сашкових висловлювань із нашого дитячого щоденника:
Сашко. Зранку. Татові:
– Чому ти, коли йдеш друкувати книжки, такий гарний?
На кухні:
– Піцу мою давайте!
Тато: за цим хлопчиком треба ходити з диктофоном – зранку він особливо геніальний.
– Ага! ще й як з диктофоном!.. (пауза) Хлопчики всі ходять з диктофоном зранку.
*
– «Я чогось не хочу їсти – тільки розмовляти. Про трансформерів»
*
Я трохи захворіла на Різдво, а він каже:
– Мамо, давай ти будеш лежати і відпочивати, цілий день, а ми з Ясіком будемо гратися, і їжу тобі приносити…
І в той самий день, продовжуючи мою фразу про те, що вони, коли виростуть, будуть багато допомагати на кухні:
– Ми взагалі будемо все самі готувати! А ти будеш лежати цілий день і читати книжку з планшету. (яке проникнення у мамині бажання, а!)
*
– Я так хочу поїхати на море і піймати там краба… А раки одразу кусають? Щипають? Мамусь, одразу? Одразу?!
*
(підходить до мене й каже, найбільш діловим тоном): – А де продаються ящики для скарбів? І ключ?

4 thoughts on “Сашкові п’ять років!

  1. Golovschik

    Да, так быстро летит время… Люба, я поражаюсь, насколько вы классно занимаетесь детьми. Лично меня всегда мучает совесть, что я так мало времени уделяю детям, особенно после сдачи Свята в садик.

    Reply
    1. Люба Post author

      Слушай, отец, а мне кажется, что мы мало занимаемся:( Я всё стараюсь побольше, но мешает суета, ну и эгоизм, конечно :( А вообще, наверное, у каждого родителя есть желание сделать для ребенка ВСЁ, и поэтому сколько он ни делает – всё кажется мало :)

      Reply

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *