Ранкове, святкове, щоденникове

Трійця. Ранок. Птахи співають так ніжно і дзвінко, а дерева такі зелені на фоні темно-сірого — переддощового? – неба. Діти сплять так гарно, а у квартирі так тихо. У неділі та свята чомусь завжди стоїть особлива, кришталева тиша. Її не порушує ні гавкіт собак, ні голоси дітей: вони, звісно, звучать, але всі паузи заповнює собою ця тиша.
Тихо стоять і квіти у вазі — дорогоцінні кремові півонії з акварельно-червоними серцевинками. Одну квітку ми поставили вчора в іконний куточок. Ще “трохи травички” Сашко просив поставити в дитячу, от і всі наші прикраси цьогоріч.
Тихо стоять, відпочивають і шість баночок полуничного варення — вчора зварили з першої батьківської полуниці.
Тихо лежить мій фотоапарат. Він пошкодив об’єктив кілька днів тому, без причини впавши з високої шафи… і тепер я можу знімати лише на телефон, чекаючи на можливість його полагодити… А поки що хай, хай відпочиває.
Вчора співали з Сашком “Царю Небесний…” і говорили про Святого Духа: “Я розумію, що значить святий, але що таке Дух?” і “Він є всюди… і навіть у травичці!”
Через годинку розбуджу дітей, і підемо до церкви. Як і вчора, буде багато людей, зелені, свічок, вітань, дитячого галасу… І ріка вдячності, що затоплює мої тонкосльозі очі:)
Або не розбуджу, якщо дощ не перестане. Щойно он як хлюпнув і зашумів!
(UPD – перестав, розбудила:) )
Травневий дощ. Останній день весни. П’ятидесятниця!

4 thoughts on “Ранкове, святкове, щоденникове

    1. Люба Post author

      Слава Богу! Це був надзвичайно мирний ранок.
      Зі Святом і тебе!

      Reply

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *