Category Archives: Віримо

Добірка занять із дітьми для Успенського посту

Зі Святом Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста тих, хто святкує! Та з початком Успенського посту тих, хто буде постувати! :) Хочу поділитися своєю добіркою ідей для постових занять із дітьми та (див. унизу:) ) чудовим українським перекладом пісні “Маріє славна”.

Тут є напростіший календар посту, який можна безкоштовно роздрукувати і розфарбовувати кожного дня по квіточці!

Тут є інший варіант постового календаря, з приклеюванням саморобних квіточок, а також перелік біблійних читань – переважно старозавітних – на кожен день посту.

Тут є англомовний “навчальний кошик” на свято Успіння Пресвятої Богородиці – тобто підбірка занять та ідей для святкування. Серед іншого, можна зробити квіти з блакитного паперу та прикрасити ними іконний куточок чи святковий стіл. Взагалі, мені дуже подобається вся серія “навчальних кошиків” на цьому сайті – ідеї підійдуть і для менших, і для старших дітей.

Тут Сільвія Леонтарітіс розповідає про звичай (імовірно, грецький?..) протягом цього посту додавати до щоденних молитов Канон до Пресвятої Богородиці. (Це вже, напевно, буде цікавим для старших дітей та дорослих).

А ще ми давно любимо сербську пісню “Маріє славна” на слова свт. Миколая Сербського – і радіємо, що тепер її можна співати українською в перекладі Людмили Людвиченко!

Життєдайне джерело Ти, Маріє славна,
Наша гордість і чеснота, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Ти почула поклик Бога, Маріє славна.
Ти наш захист, допомога, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Свою поміч посилає Марія славна.
Хай Твій лик для нас засяє, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Не покинь нас у напасті, Маріє славна.
Хай не згинемо в нещасті, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Слава Тобі, Божа Мати, Маріє славна,
Бо ти повна благодаті, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Сподіваюся, ви знайшли тут щось корисне для себе. Світлого вам посту!

Житіє преп. Марії Єгипетської для дітей

Взагалі-то цього року я ще не збиралася розповідати Сашкові про преподобну Марію Єгипетську, автоматично вважаючи, що йому “ще рано”. Але побачила у стрічці посилання на її коротке житіє-розмальовку, створену спеціально для дітей, і передумала. Тим більше, що її дійсно можна назвати просто “великою грішницею”, не уточнюючи характеру її гріхів…
Сашка якраз так тривожить тема гріха і прощення, тема “поганих”: Чи може “поганий” стати “хорошим”? І коли сам він робить щось не те, то миттєво провалюється у зневіру, ніби все втрачено: “я поганий”! Я ж побиваюся про себе, бо все це “мої гени”, а вголос пояснюю, що нічого страшного, що Бог пробачає все, головне – покаятися і попросити в Нього допомоги. Розповідала і про святих, що спершу були розбійниками. І от преподобна Марія – це теж чудовий приклад.
Остання грішниця, що стала великою святою.
Такий неймовірний приклад покаяння-переміни, і великої надії для всіх нас.
IMG_20150317_155929

Розмальовку можна безкоштовно завантажити тут, а для дорослих є коротка стаття, або повне житіє. А от стаття мого чоловіка про особливості служби, яка сьогодні ввечері звершується у православних церквах і має назву “Маріїне стояння”.

Друга неділя Великого Посту

З початком Великого Посту всіх, кого я ще не вітала!
Від Прощеної неділі збираюся сюди написати, але все не доходять руки : ) Як чомусь буває щороку, Піст приніс нові завдання, нові турботи, а ще ж треба було заздалегідь підготуватися у плані суто харчовому – передивитися рецепти, скласти меню… Я цього не зробила, і тому ще досі трохи спантеличена в кухонних питаннях.

Сашко вперше тримає свідомий піст у їжі – відмовляється від цукерок. Чесно кажучи, я не сподівалася, що він протримається довше, ніж два-три дні, але наразі він таки постує : ) Пишаюся – і молюся, щоб він зрозумів зміст усього цього. Я теж не їм цукерок, на пару із ним, і обмежую інтернет-активність. Натомість намагаюся більше часу проводити в реальності, та й взагалі якось більш усвідомлено проживати свої дні. Цьому дуже сприяє переклад, дедлайн якого невпинно наближається, та бажання все гарненько прибрати перед Великоднем. Мені дуже подобається традиція поєднувати весняне генеральне прибирання із Постом – уся ця символіка підготовки, очищення і, зрештою, входження у Свято.

Завтра будемо читати із Сашком одне з літургійних читань цієї неділі – оповідь про розслабленого (Мк 2: 1–12). Звернемо увагу на зв’язок одужання із прощенням гріхів і на вчинок друзів хворого, які доклали таких зусиль задля нього: фактично, без них чудо не сталося б. Ось чудова проповідь владики Сурозького Антонія до цього читання.

І роздивимося отаку картину: автор – Юліус Шнорр фон Карольсфельд.
Мене тут захоплюють деталі, й ці обличчя – такі різні, з таким спектром емоцій… Вони ніби оповідають окрему історію – про те, що кожен зустрічає Христа по-своєму – як може, – але це завжди зустріч, що вражає. Хоча, не так: якщо це Зустріч, то вона Вражає.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд. Зцілення Розслабленого

Юліус Шнорр фон Карольсфельд. Зцілення Розслабленого

Стрітення Господнє!

Бажаю кожному з нас сьогодні зустріти Його.
Сретение
Сьогодні будемо читати з Сашком Євангеліє від Луки 2:22-40 (можна читати тут).
Особливу увагу звернемо на слова Симеона: “Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!” Послухаємо (або спробуємо поспівати) його церковнослов’янською, на шостий глас, так як звучить на вечірній Службі.
Послухаємо і тропар. А ми з татом, звісно, заспіваємо його перед обідом, бо сьогодні саме така неділя, коли тато обідає вдома!

Дуже мені подобається західна православна традиція робити власноруч свічки й потім приносити для благословіння, але не знаю, чи можлива вона у нас (бо ж є прикрі народні забобони). Але, може, й спробуємо зробити так наступного року! І постараємося пам’ятати, що свічка не є просто гарним церковним аксесуаром, а символізує Світло Самого Христа.

Митар, фарисей і для чого я все це пишу :)

З воскресним днем! Поділюся планом нашого сьогоднішнього Біблійного читання з Сашком. Та передусім розповім, для чого я це роблю і чому не можна просто взяти “дитячу Біблію” і спокійно собі почитати.

Ще як Сашко був немовлятком, я натрапила на статті Марини Озерової про читання Біблії з дітьми. Мені дуже сподобалася думка про те, що дитині з найменшого віку слід читати Біблію в повному варіанті – без адаптацій, переказів та купюр. Діти повинні мати можливість чути Слово Боже так, як воно дійшло для нас: переказ “біблійних історій” дає загальне уявлення про сюжет, але не дає достатнього простору для думки та уяви. Та й філологічна освіта (моя) нагадувала, що Текст і переказ Тексту – то є зовсім різні речі… Отже, я вирішила, що буду намагатися давати своїм дітям читати Першоджерело – та й читаю оце :)

А оскільки книг з оригінальним Біблійним текстом та гарними ілюстраціями я ще не зустрічала (окрім тієї, про яку я вже згадувала – “Рождественская история” з ілюстраціями Г.Спіріна), то читаємо ми з “дорослої” Біблії, а картини-ілюстрації розглядаємо окремо (обов’язково – вже після прочитання тексту, щоб візуальний образ не випереджав текст і не “забивав” його). Заодно тренуємося вивчати й розуміти картину.

І, звісно, мені хочеться цим усім ділитися – бо думаю, що ж напевно я не одна така, і раптом комусь мої напрацювання будуть корисні. Тож заглядайте :) А ще я завжди радію зворотньому зв’язку (тут внизу можна лишати коментарі, зареєструвавшись через ФБ, ВК, ЖЖ тощо:) ).

Отже, сьогоднішнє читання: притча про митаря (митника) і фарисея.
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!… Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. (Лк 18:9–14)

parable-of-the-pharisee-and-tax-collector

Ідеї для вивчення картини:
– порівняймо одяг фарисея та митника: у кого він кращий? з чого складається таке враження?
– якими кольорами зображено фарисея, а якими – митника?
– чому митник стоїть схилившись, чому в нього заплющені очі? (тут знову повернемося до тексту)
– звернемо увагу на промінь світла, що падає з лівого кута й освітлює обличчя обох персонажів – метафора того, як Бог чує кожного, хто до Нього звертається, незалежно від того, чи стоїть він на видноті, чи позаду. Прочитаємо Мф. 5:43–45 про Отця, що «наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних».

Ідея для гри:
Отут мені сподобалася ідея з надувними кульками: беремо дві кульки, одну надуваємо, іншу залишаємо так. Надута кулька – це фарисей: він повен собою і закритий для Бога. Порожня кулька – це митник: він пластичний та відкритий для Бога, Який може наповнити його й піднести. Але я б ще продовжила метафору: фарисей також може покаятися – тут я розв’язала б його кульку, а потім надула знову, і ми б попідкидали їх до стелі :)
І ще сказала б, що цим читанням Церква нагадує нам про те, що скоро почнеться Великий Піст – час, що дає чудові можливості для того, щоб покаятися, відкритися до Бога й полетіти догори, мов ті кульки :)

Бонус для дорослих – стаття прот. О.Шмемана, що несподівано актуально нині звучить: https://www.pravmir.ru/o-mytare-i-farisee-pervyj-zov-velikopostnoj-vesny/

І попри все – радісного вам дня, друзі!

Про Закхея

Навіть не віриться, але вже завтра настає та Неділя, коли на Службі читається уривок “про Закхея”! Починається підготовка до Великого Посту.

Закхей
Тож ми з Сашком почитаємо уривок з Євангелія від Луки (19:1-10).
І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон. І ось чоловік, що звався Закхей, – він був старший над митниками, і був багатий, – бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, – бо малий був на зріст. І, забігши вперед, він виліз на фігове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити. А коли на це місце Ісус надійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, – зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно мені бути в домі твоїм!” І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: “Він до грішного мужа в гостину зайшов!” Став же Закхей та й промовив до Господа: “Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, – верну вчетверо”. Ісус же промовив до нього: “Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!”

А тоді зробимо отаке дерево із чоловічком-Закхеєм.

І бонусом для дорослих: раджу прочитати абсолютно приголомшливий текст – ораторію “Закхей” Тимура Кібірова.

Як ми готувалися до Богоявлення

theophany

* Прочитали уривки із Біблії:
* Слухали тропар свята, і кожен рядок пояснювали зрозумілою мовою.
* Говорили про звичай освячувати воду в цей день; про води Йордану, що стали нібито брудними через людські гріхи – та були очищені, освячені входженням до них Спасителя.
* Роздрукували звідси розмальовку-ікону свята. Розфарбували й помістили на почесне місце, де перед цим стояла книга з іконою Різдва.

А завтра вже будемо прибирати усі різдвяні прикраси.photo 116

photo 128

Введення Пресвятої Богородиці у Храм

Сьогодні святкуємо Введення Пресвятої Богородиці у храм!

Як і кожне церковне свято, ми починаємо святкувати його напередодні ввечері. Слухаємо і співаємо тропар свята, я розповідаю історію про народження Марії та присвячення Її Богові. Читаємо сьогоднішнє Апостольське читання (Євр. 9:1–7): воно стосується влаштування Єрусалимського храму.

1) Мав же і перший заповіт постанови богослужби та земну святиню.
2) Була бо уряджена перша скинія, яка зветься «Святе», а в ній був світильник, і стіл, і жертовні хліби.
3) А за другою заслоною скинія, що зветься «Святе Святих».
4) Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкинутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
5) А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
6) При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
7) а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

Говоримо про особливість цього місця – Святого Святих, – про незвичайність того, що священик увів туди Дівчинку. Роздумуємо про те, що це означає.

Роздивляємося картину:

Введення Пресвятої Богородиці у Храм

– думаємо, чому Марія зображена такою маленькою; розказую про те, що сходи були дуже високими.
– звертаємо увагу на колір вбрання Дівчинки і пригадуємо, що облачення у церкві також були блакитними
– милуємося теплими кольорами картини, говоримо про її настрій
– думаємо, чому тут не зображено храм у всій його величі.

А ще – читаємо по-дитячому ніжний вірш Зоряни Живки із «Зимової книжки».

       Трилітка
Дарунок-Донечка,
зірничка-сонечко!
Сукенка біла –
голубки крила,
усмішка-квіточка.
Стоїть Триліточка
на сходах Храму –
Господня Мама,
ще тільки Доня –
мов на долоні,
святій долоні.

Читаємо Біблію з дітьми: Христос і багатий юнак

Як і багато хто, я читаю Біблію у ритмі Церкви (користуюся розсилкою сайту bible-center.ru). Наші спільні читання із Сашком були досить хаотичними, і в цей ритм, як правило, не попадали. Тож починаючи з нового навчального року – першого у нашій домашній школі :) – я спробую кожної неділі та святкового дня вивчати з ним той уривок з Євангелія, що читається на Службі. Свої підготовчі матеріали (питання та картини-ілюстрації) буду, по можливості, викладати тут, і буду рада, якщо вони стануть комусь у пригоді.

Отже, сьогодні читали уривок із Матвія: Христос і багатий юнак (Мт 19:16-26):

16. І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?
17. Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.
18. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
19. Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
20. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?
21. Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.
22. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.
23. Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
24. Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!
25. Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?
26. А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.

Читаючи, я зупинялася на незрозумілих словах, пояснювала їх, відповідала на Сашкові запитання.

Потім ми роздивлялися картину Генріха Гоффмана (1889 р.) “Христос та молодий вельможа” (клацнувши на зображення, можна відкрити картину у великому розмірі та роздивитися всі деталі).1333191265_genrih-gofman.-hristos-i-bogatyy-yunosha_part

До картини ми ставили такі питання (Сашкові чотири роки, тому запитання розраховані саме на такий вік) :

  1. Як ти думаєш, чому цей юнак такий сумний?
  2. А чому сам Ісус так сумно дивиться?
  3. Хто ці люди в лівій частині картини, на яких показує Ісус? Чому старий чоловік роздягнутий?
  4. Яке найсвітліше місце картини? А яке найтемніше? Як ти думаєш, чому?

А як ви вивчаєте цей уривок із дітьми? На що звертаєте увагу? Діліться, я буду рада!

Dormition

Наші улюблені піснеспіви на честь Богородиці

Сьогодні, на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці, ми багато слухаємо та співаємо тропар свята. А вчора ми з Сашком розбирали тропар по рядочках – перекладали українською та пояснювали значення слів, їхній зв’язок із подіями свята. Ось він, у виконанні хору Почаївської Лаври:

А нижче – просто наші улюблені піснеспіви, які так радісно переслухати сьогодні. Коли Сашко був менший, а Яся ще не з’явилася на світ, я часто співала їх замість колискових.

“Достойно єсть” у виконанні Дівни Любоєвіч

“Возбранной Воєводі”

та, звісно, зворушливий гімн свт. Нектарія Еггінського “Агні Парфене”