Category Archives: Віримо

Дерево те, над водою посаджене

Я натрапила на ці слова з Біблії завдяки книжці Елізабет Джордж (про яку хочеться розповісти уже давно, але все ніяк).
Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!
І він буде, як дерево те, над водою посаджене,
що над потоком пускає коріння своє,
і не боїться, як прийде спекота, –
і його листя зелене,
і в році посухи не буде журитись,
і не перестане приносити плоду! (Єр. 17:78)

До того я знала цей образ дерева лише із першого псалма, і він завжди зачаровував своєю красою, силою, впевненістю:
…Дерево, над водним потоком посаджене,
що родить свій плід своєчасно
і що листя не в’яне його,
і все, що він чинить, щаститься йому. (Пс. 1:3)

Про кого тут мова? Здається, про людину, що хоче бути з Богом, і бути дуже конкретним чином:
…в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує. (Пс. 1:2)

Пані Е.Дж. роздумує над цими місцями у розділі про час особистої молитви — ті хвилини щодня, які ми проводимо наодинці з Богом.
Так, здається, що у західно-християнському світі є добре сформована традиція цього devotional time; є різні технології, що полегшують його і прикрашають — як, наприклад, цей чудовий молитовний щоденник у православної авторки блогу orthodoxmom.com. Дуже надихає! Але ж суть не у красивих записничках.
Суть у тім, що ми обираємо віддати цей час — ці дорогоцінні хвилини нашого дня, коли, можливо, ми нарешті лишилися на самоті і от тепер-то все зробимо!… — на читання Святого Письма і молитву.
Так, це найголовніші стосунки нашого життя.
Але ох, як це важко!..
Принаймні, мені важко. Одразу хочеться переробити все незроблене за останній тиждень, а молитва — ну що молитва, всі ми знаємо, скільки разів на день пересічна мама звертається до Нього! Скільки коротких сердечних криків супроводжують наше приготування їжі, вдягання на прогулянку, власне прогулянку із високими гойдалками, на яких обов’язково треба стояти і сильно гойдатися, і навчання, і всі дрібні сварки, і недуги, і поїздки громадським транспортом, і вечори — ох, ці вечори, коли сил немає вже ні на що, а попереду ще Велика Битва Вкладання Спати! Мама не може не молитися; інакше їй не зберегти здорового глузду і мирного серця. То, може, цього й досить?..
Комусь, можливо, й досить. Але моя практика показує, що день, який почався із п’ятнадцяти хвилин читання й молитви та день, який почався якось інакше — це зовсім, зовсім різні дні. А якщо не вдалось піднятися раніше й лишитись на самоті, то ті самі хвилини за ранковим чаєм, навіть у присутності родини, змінюють дуже багато. Замість інстаграму, так :)
Тому що Божі обіцянки — на відміну від усього іншого — незмінні.
IMG_20150720_113808
Перший псалом я звикла чути як частину першої кафісми, на початку всенощного бдіння, коли тільки-тільки проспівали 103 псалом, і вечірнє світло заглядає у вікна храму, і свіжий спокійний голос із кліросу читає:
И будет яко древо насажденное при исходищих вод,
еже плод свой даст во время свое,
и лист его не отпадет,
и вся, елика аще творит, успеет.

Як же хочеться “успеть” — водночас встигнути та досягти успіху — в усьому, що я робитиму сьогодні. Як хочеться принести свій плід у свій час — не поспішати і не зневірятися, і не намагатися вродити замість яблука, скажімо, хурму… Як хочеться у кожній ситуації розрізняти головне і другорядне, не поспішати з висновками і покараннями, любити, не шкодуючи серця — сьогодні, зараз, щогодини. Тримати Боже Слово у пам’яті, у серці, щоб воно було головним маяком у моєму локальному життєвому морі.
Можливо, саме сьогодні це вдасться.

Преображення Господнє: святкуємо з дітьми!

Вірніше, завтра будемо святкувати :) А сьогодні – читаємо уривок із Біблії, готуємо білий одяг, купуємо фрукти до святкового кошика… та шукаємо в мережі цікаві ідеї для того, щоб особливо відчути та прожити це свято.

  • Ікона-розмальовка – розфарбувати й повісити на почесне місце
  • “Навчальний кошик” – хороший план для домашнього святкування
  • До святкового столу – фруктовий салат із медом та горішками – ммм! (готують діти:) )
  • Змайструвати щось на тему яблук чи винограду :) Отут є багато ідей! Мені особливо сподобався цей віночок.
  • Пояснити традицію приносити фрукти до благословення та її не-пов’язаність із самим Святом.А.Иванов_ПреображениеА.Іванов. Преображення.

Добірка занять із дітьми для Успенського посту

Зі Святом Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста тих, хто святкує! Та з початком Успенського посту тих, хто буде постувати! :) Хочу поділитися своєю добіркою ідей для постових занять із дітьми та (див. унизу:) ) чудовим українським перекладом пісні “Маріє славна”.

Тут є напростіший календар посту, який можна безкоштовно роздрукувати і розфарбовувати кожного дня по квіточці!

Тут є інший варіант постового календаря, з приклеюванням саморобних квіточок, а також перелік біблійних читань – переважно старозавітних – на кожен день посту.

Тут є англомовний “навчальний кошик” на свято Успіння Пресвятої Богородиці – тобто підбірка занять та ідей для святкування. Серед іншого, можна зробити квіти з блакитного паперу та прикрасити ними іконний куточок чи святковий стіл. Взагалі, мені дуже подобається вся серія “навчальних кошиків” на цьому сайті – ідеї підійдуть і для менших, і для старших дітей.

Тут Сільвія Леонтарітіс розповідає про звичай (імовірно, грецький?..) протягом цього посту додавати до щоденних молитов Канон до Пресвятої Богородиці. (Це вже, напевно, буде цікавим для старших дітей та дорослих).

А ще ми давно любимо сербську пісню “Маріє славна” на слова свт. Миколая Сербського – і радіємо, що тепер її можна співати українською в перекладі Людмили Людвиченко!

Життєдайне джерело Ти, Маріє славна,
Наша гордість і чеснота, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Ти почула поклик Бога, Маріє славна.
Ти наш захист, допомога, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Свою поміч посилає Марія славна.
Хай Твій лик для нас засяє, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Не покинь нас у напасті, Маріє славна.
Хай не згинемо в нещасті, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Слава Тобі, Божа Мати, Маріє славна,
Бо ти повна благодаті, Маріє славна.
Тебе славлять ангели
і ми, грішні, на землі,
Свята Мати Бога Христа,
Діво Пречиста.

Сподіваюся, ви знайшли тут щось корисне для себе. Світлого вам посту!

Житіє преп. Марії Єгипетської для дітей

Взагалі-то цього року я ще не збиралася розповідати Сашкові про преподобну Марію Єгипетську, автоматично вважаючи, що йому “ще рано”. Але побачила у стрічці посилання на її коротке житіє-розмальовку, створену спеціально для дітей, і передумала. Тим більше, що її дійсно можна назвати просто “великою грішницею”, не уточнюючи характеру її гріхів…
Сашка якраз так тривожить тема гріха і прощення, тема “поганих”: Чи може “поганий” стати “хорошим”? І коли сам він робить щось не те, то миттєво провалюється у зневіру, ніби все втрачено: “я поганий”! Я ж побиваюся про себе, бо все це “мої гени”, а вголос пояснюю, що нічого страшного, що Бог пробачає все, головне – покаятися і попросити в Нього допомоги. Розповідала і про святих, що спершу були розбійниками. І от преподобна Марія – це теж чудовий приклад.
Остання грішниця, що стала великою святою.
Такий неймовірний приклад покаяння-переміни, і великої надії для всіх нас.
IMG_20150317_155929

Розмальовку можна безкоштовно завантажити тут, а для дорослих є коротка стаття, або повне житіє. А от стаття мого чоловіка про особливості служби, яка сьогодні ввечері звершується у православних церквах і має назву “Маріїне стояння”.

Друга неділя Великого Посту

З початком Великого Посту всіх, кого я ще не вітала!
Від Прощеної неділі збираюся сюди написати, але все не доходять руки : ) Як чомусь буває щороку, Піст приніс нові завдання, нові турботи, а ще ж треба було заздалегідь підготуватися у плані суто харчовому – передивитися рецепти, скласти меню… Я цього не зробила, і тому ще досі трохи спантеличена в кухонних питаннях.

Сашко вперше тримає свідомий піст у їжі – відмовляється від цукерок. Чесно кажучи, я не сподівалася, що він протримається довше, ніж два-три дні, але наразі він таки постує : ) Пишаюся – і молюся, щоб він зрозумів зміст усього цього. Я теж не їм цукерок, на пару із ним, і обмежую інтернет-активність. Натомість намагаюся більше часу проводити в реальності, та й взагалі якось більш усвідомлено проживати свої дні. Цьому дуже сприяє переклад, дедлайн якого невпинно наближається, та бажання все гарненько прибрати перед Великоднем. Мені дуже подобається традиція поєднувати весняне генеральне прибирання із Постом – уся ця символіка підготовки, очищення і, зрештою, входження у Свято.

Завтра будемо читати із Сашком одне з літургійних читань цієї неділі – оповідь про розслабленого (Мк 2: 1–12). Звернемо увагу на зв’язок одужання із прощенням гріхів і на вчинок друзів хворого, які доклали таких зусиль задля нього: фактично, без них чудо не сталося б. Ось чудова проповідь владики Сурозького Антонія до цього читання.

І роздивимося отаку картину: автор – Юліус Шнорр фон Карольсфельд.
Мене тут захоплюють деталі, й ці обличчя – такі різні, з таким спектром емоцій… Вони ніби оповідають окрему історію – про те, що кожен зустрічає Христа по-своєму – як може, – але це завжди зустріч, що вражає. Хоча, не так: якщо це Зустріч, то вона Вражає.

Юліус Шнорр фон Карольсфельд. Зцілення Розслабленого

Юліус Шнорр фон Карольсфельд. Зцілення Розслабленого

Стрітення Господнє!

Бажаю кожному з нас сьогодні зустріти Його.
Сретение
Сьогодні будемо читати з Сашком Євангеліє від Луки 2:22-40 (можна читати тут).
Особливу увагу звернемо на слова Симеона: “Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!” Послухаємо (або спробуємо поспівати) його церковнослов’янською, на шостий глас, так як звучить на вечірній Службі.
Послухаємо і тропар. А ми з татом, звісно, заспіваємо його перед обідом, бо сьогодні саме така неділя, коли тато обідає вдома!

Дуже мені подобається західна православна традиція робити власноруч свічки й потім приносити для благословіння, але не знаю, чи можлива вона у нас (бо ж є прикрі народні забобони). Але, може, й спробуємо зробити так наступного року! І постараємося пам’ятати, що свічка не є просто гарним церковним аксесуаром, а символізує Світло Самого Христа.

Митар, фарисей і для чого я все це пишу :)

З воскресним днем! Поділюся планом нашого сьогоднішнього Біблійного читання з Сашком. Та передусім розповім, для чого я це роблю і чому не можна просто взяти “дитячу Біблію” і спокійно собі почитати.

Ще як Сашко був немовлятком, я натрапила на статті Марини Озерової про читання Біблії з дітьми. Мені дуже сподобалася думка про те, що дитині з найменшого віку слід читати Біблію в повному варіанті – без адаптацій, переказів та купюр. Діти повинні мати можливість чути Слово Боже так, як воно дійшло для нас: переказ “біблійних історій” дає загальне уявлення про сюжет, але не дає достатнього простору для думки та уяви. Та й філологічна освіта (моя) нагадувала, що Текст і переказ Тексту – то є зовсім різні речі… Отже, я вирішила, що буду намагатися давати своїм дітям читати Першоджерело – та й читаю оце :)

А оскільки книг з оригінальним Біблійним текстом та гарними ілюстраціями я ще не зустрічала (окрім тієї, про яку я вже згадувала – “Рождественская история” з ілюстраціями Г.Спіріна), то читаємо ми з “дорослої” Біблії, а картини-ілюстрації розглядаємо окремо (обов’язково – вже після прочитання тексту, щоб візуальний образ не випереджав текст і не “забивав” його). Заодно тренуємося вивчати й розуміти картину.

І, звісно, мені хочеться цим усім ділитися – бо думаю, що ж напевно я не одна така, і раптом комусь мої напрацювання будуть корисні. Тож заглядайте :) А ще я завжди радію зворотньому зв’язку (тут внизу можна лишати коментарі, зареєструвавшись через ФБ, ВК, ЖЖ тощо:) ).

Отже, сьогоднішнє читання: притча про митаря (митника) і фарисея.
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!… Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. (Лк 18:9–14)

parable-of-the-pharisee-and-tax-collector

Ідеї для вивчення картини:
– порівняймо одяг фарисея та митника: у кого він кращий? з чого складається таке враження?
– якими кольорами зображено фарисея, а якими – митника?
– чому митник стоїть схилившись, чому в нього заплющені очі? (тут знову повернемося до тексту)
– звернемо увагу на промінь світла, що падає з лівого кута й освітлює обличчя обох персонажів – метафора того, як Бог чує кожного, хто до Нього звертається, незалежно від того, чи стоїть він на видноті, чи позаду. Прочитаємо Мф. 5:43–45 про Отця, що «наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних».

Ідея для гри:
Отут мені сподобалася ідея з надувними кульками: беремо дві кульки, одну надуваємо, іншу залишаємо так. Надута кулька – це фарисей: він повен собою і закритий для Бога. Порожня кулька – це митник: він пластичний та відкритий для Бога, Який може наповнити його й піднести. Але я б ще продовжила метафору: фарисей також може покаятися – тут я розв’язала б його кульку, а потім надула знову, і ми б попідкидали їх до стелі :)
І ще сказала б, що цим читанням Церква нагадує нам про те, що скоро почнеться Великий Піст – час, що дає чудові можливості для того, щоб покаятися, відкритися до Бога й полетіти догори, мов ті кульки :)

Бонус для дорослих – стаття прот. О.Шмемана, що несподівано актуально нині звучить: https://www.pravmir.ru/o-mytare-i-farisee-pervyj-zov-velikopostnoj-vesny/

І попри все – радісного вам дня, друзі!

Про Закхея

Навіть не віриться, але вже завтра настає та Неділя, коли на Службі читається уривок “про Закхея”! Починається підготовка до Великого Посту.

Закхей
Тож ми з Сашком почитаємо уривок з Євангелія від Луки (19:1-10).
І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон. І ось чоловік, що звався Закхей, – він був старший над митниками, і був багатий, – бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, – бо малий був на зріст. І, забігши вперед, він виліз на фігове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити. А коли на це місце Ісус надійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, – зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно мені бути в домі твоїм!” І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: “Він до грішного мужа в гостину зайшов!” Став же Закхей та й промовив до Господа: “Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, – верну вчетверо”. Ісус же промовив до нього: “Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!”

А тоді зробимо отаке дерево із чоловічком-Закхеєм.

І бонусом для дорослих: раджу прочитати абсолютно приголомшливий текст – ораторію “Закхей” Тимура Кібірова.

Як ми готувалися до Богоявлення

theophany

* Прочитали уривки із Біблії:
* Слухали тропар свята, і кожен рядок пояснювали зрозумілою мовою.
* Говорили про звичай освячувати воду в цей день; про води Йордану, що стали нібито брудними через людські гріхи – та були очищені, освячені входженням до них Спасителя.
* Роздрукували звідси розмальовку-ікону свята. Розфарбували й помістили на почесне місце, де перед цим стояла книга з іконою Різдва.

А завтра вже будемо прибирати усі різдвяні прикраси.photo 116

photo 128

Введення Пресвятої Богородиці у Храм

Сьогодні святкуємо Введення Пресвятої Богородиці у храм!

Як і кожне церковне свято, ми починаємо святкувати його напередодні ввечері. Слухаємо і співаємо тропар свята, я розповідаю історію про народження Марії та присвячення Її Богові. Читаємо сьогоднішнє Апостольське читання (Євр. 9:1–7): воно стосується влаштування Єрусалимського храму.

1) Мав же і перший заповіт постанови богослужби та земну святиню.
2) Була бо уряджена перша скинія, яка зветься «Святе», а в ній був світильник, і стіл, і жертовні хліби.
3) А за другою заслоною скинія, що зветься «Святе Святих».
4) Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкинутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
5) А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
6) При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
7) а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

Говоримо про особливість цього місця – Святого Святих, – про незвичайність того, що священик увів туди Дівчинку. Роздумуємо про те, що це означає.

Роздивляємося картину:

Введення Пресвятої Богородиці у Храм

– думаємо, чому Марія зображена такою маленькою; розказую про те, що сходи були дуже високими.
– звертаємо увагу на колір вбрання Дівчинки і пригадуємо, що облачення у церкві також були блакитними
– милуємося теплими кольорами картини, говоримо про її настрій
– думаємо, чому тут не зображено храм у всій його величі.

А ще – читаємо по-дитячому ніжний вірш Зоряни Живки із «Зимової книжки».

       Трилітка
Дарунок-Донечка,
зірничка-сонечко!
Сукенка біла –
голубки крила,
усмішка-квіточка.
Стоїть Триліточка
на сходах Храму –
Господня Мама,
ще тільки Доня –
мов на долоні,
святій долоні.